Походження назви села Жовкині
Полісся здавна має поетичну славу. Його природа захоплює своєю спокійно – задумливою красою: голубими морями льону, синню тихих озер і рік, ягідною щедрістю і таємничим світом лісових пущ, рослинним багатоцвіттям, геологічними загадками. З плином часу не затьмарюються барви поліської природи, і вона все більше вабить до себе туристів, мандрівників.
Під ногами розстилається зелений шовковий килим трав, перед очима шумують морські хвилі золотистих колосків. В далеку височінь здіймається могутні воїни лісів. Лісова дорога, як струна, пролягає в бік антонівської траси. То тут, то там величезними пахучими букетами стрічає подорожніх бузок. Щовесни розпускає листя – сердечка, викидає, мов волоть, сімейство квіточок – зірочок і чекає…
Хлюпоче між двома берегами швидка, весела річка. Стежка перед очима губиться серед трав. Як можна не любити цей край?! Це ж наше рідне Полісся. Полісся, яке прихистило безліч сіл, мов діток мати. Кожне село обдарувала ласкою, красою, величчю, піснею, що ллється через край.
Село, яке розташоване за 7 кілометрів від районного центру Володимирець та за 140 кілометрів у північно – західному напрямку від обласного центру Рівне має назву Жовкині.
Загадкова назва, чи не так?
Достовірних відомостей про походження назви села немає. Лише існують легенди, які передаються з покоління в покоління. В одній з них ідеться, що нібито був пан Жолкінський, а від його прізвища і пішла назва села. За іншою – на території сучасного села було болото, на якому росло багато жовтого латаття, і саме через жовтий колір квітів село стали називати спочатку Жовтині, а згодом – Жовкині.
Дослідник-краєзнавець В.І.Воробей у своїй статті «Історичне краєзнавство» вказує, що назва села, згідно з одною з легенд, походить від того, що в селі було багато коней жовтої масті. Від словосполучення «жовті коні» виникла назва – Жовкині.