Історія школи

Після радянсько-польської війни 1920 року землі нашого краю, в тому числі село Жовкині, опинились під владою Польщі.


Всі жителі села Жовкині були неграмотні. Не було навіть початкової школи. Тільки троє дітей з села ходили в школу за 7 км в село Острівці. Лише у 1926 році було дозволено відкрити трьохкласну школу, щоправда з викладанням лише польською мовою. Приміщення для школи не було збудоване і тому вона розмістилася у будинку Усатої Оксани, де навчалося 40 учнів до 1936 р. Першою вчителювала у школі Тадамувна з Кракова. Пізніше тут працював німець Едвард Муля і поляк Станіслав Твореr. У 1927-1928 рр. житель села Кошмак розпочав боротись за викладання в школі рідною мовою. Лише у 1929 році було дозволено вивчення української мови одну годину на тиждень.
З приходом радянської влади в селі ще у вересні 1939 року було відкрито денну школу, яка охопила навчанням 130 дітей, та вечірні курси для дорослих. Першим вчителем-українцем був Фесенко Сергій Тимофійович. А в 1944 році було виділено приміщення під школу. Але в ніч на 1 вересня 1944 року його було спалено і тимчасово школярі навчалися в чотирьох будинках в різних кінцях села. Тяжкими були повоєнні роки. В одному класі навчалися учні різного віку від 6 до 12 років. В класній кімнаті стояли довгі столи, біля яких розміщувалися такі ж довгі ослони. Наповнюваність класів становила до 50 учнів. Навчалися у звичайних сільських хатинках. На кухні жила сім’я, а в кімнатах проводилися уроки. У зимовий час не дуже і на перерву бігли, щоб зайвий раз не вихолоджувати хати. Якщо були непослухи, то їх господиня «виховувала» віником по спині. Іноді уроки були дуже довгі або зовсім короткі. Не кожен вчитель мав годинник, а за перерву він повинен був перейти з Шимилівки на Долину.
В зимовий час навчання проходило при світлі гасової лампи, яка до кінця уроку починала гаснути. Більшість учнів училися ретельно, адже урок, вчитель, підручник – це були єдині джерела інформації. У 1946 - 1947 роках в школі працювали Марія Корніївна Фенько та Ніна Олександрівна Корнійчук.
У 1948 році школа перейшла на семирічне навчання. Першим директором школи була Суржик Галина Олексіївна. Вчителювали у школі Зелевська Аделія Іванівна, Зеленко Матрона Пилипівна. У цьому ж році розпочалося будівництво ФАПу.

У 1952 році прибуло до школи подружжя Соловйових Ігор Іванович та Ольга Іванівна. У 1953 році було збудовано нову школу.



Сучасне приміщення дев’ятирічної школи побудоване в 1980 році.